П`ятниця, 22.11.2024, 00:25Вітаю Вас Гість | RSS
Сайт вчителя біології Бублей Оксани Миколаївни
Меню сайту
Категорії розділу
завдання для учнів 8 класу багатопрофільного ліцею м.Сєвєродонецьк [55]
завдання для учнів 9класів багатопрофільного ліцею [30]
варіанти завдань на вибір учнів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1406
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів


Головна » Файли » Домашні завдання » завдання для учнів 8 класу багатопрофільного ліцею м.Сєвєродонецьк

Домашнє завдання на 19.09.2017
13.09.2017, 21:52

1.Опрацюй додаткову інформацію:

Епітеліальна тканина

Епітелій, епітеліальна тканина — шар клітин, що вистилає поверхню та порожнини тіла, а також слизисті оболонки внутрішніх органів, травної системи, дихальної системи, сечостатеві шляхи. Крім того, утворює більшість залоз організму. Складається з клітин, які щільно розташовані одна біля одної, міжклітинної речовини мало.

Функції:

• захисна (епітелій шкіри)

• секреція (епітелій, що входить до складу залоз)

• всмоктування (епітелій шлунково-кишкового тракту)

• виділення (епітелій органів виділення)

• газообмін (епітелій легеневих пухирців)

Головні особливості епітеліальних тканин — швидка регенерація та відсутність кровоносних судин.

Поділяється на одношаровий, багатошаровий, війчастий і залозистий епітелій, а також розрізняють види за формою клітин тканини: кубічний, плоский, циліндричний. Одношаровий епітелій вкриває стінки судин і внутрішніх органів, бере участь в обміні речовин та частково виконує захисну функцію. Багатошаровий — утворює верхні шари шкіри. Відмежовує зовнішнє середовище від внутрішнього, захищає від механічних пошкоджень та проникнення мікроорганізмів. Крім того, багатошаровий епітелій вистилає порожнину рота (найшвидше відновлюється). Війчаста епітеліальна тканина вистилає носову порожнину, затримує пил та різні частинки, вистилає й тонкий кишечник, де виконує всмоктувальну функцію. Залозистий епітелій входить до складу залоз і забезпечує виділення гормонів і секретів.

М’язова тканина

М’язова тканина виконує рухову функцію. Клітини м’язової тканини називають міоцитами. У цитоплазмі міоцитів розташовуються міофібрили, що складаються зі скоротливих білків. Розрізняють посмуговану, непосмуговану та серцеву м’язові тканини.

Непосмугована м’язова тканина складається з дрібних видовжених клітин. Вона утворює стінки кровоносних і лімфатичних судин, внутрішніх органів.

Посмугована м’язова тканина утворює скелетну мускулатуру. Структурною одиницею скелетної посмугованої м’язової тканини є м’язове волокно. Міофібрили розташовані точно паралельно одна одній. Скелетна посмугована м’язова тканина утворює скелетні м’язи, входить до складу язика, глотки, верхнього відділу стравоходу. Серцева м’язова тканина складає основу серцевого м’яза. Кардіоміоцит має одне або декілька ядер, розташованих на периферії клітини, і міофібрили в центральній частині. Клітини серцевого м’яза щільно притиснуті одна до одної, завдяки чому забезпечуються їх узгоджені скорочення.

Сполучна тканина

Сполучна тканина — тканина живого організму, яка виконує опорну, захисну та трофічну функції. Складається з декількох видів клітин; переважно з фібробластів, волокон і основної тканинної речовини. Міжклітинна речовина добре виражена.

Сполучна тканина виконує опорну, захисну та трофічну функції.

• Трофічна — бере участь в обміні речовин (кров, лімфа, жирова), тому в таких видах сполучної тканини багато міжклітинної речовини.

• Захисна — клітини здатні до фагоцитозу й беруть участь у процесах імунітету та зсідання крові.

• Опорна — утворює зв’язки, сухожилля, хрящі, кістки (у таких видах сполучної тканини мало міжклітинної речовини, або вона щільна, наприклад кісткова, за рахунок наявності в ній солей, також у ній є волокна).

Сполучна тканина бере участь у загоюванні ран, бо має найвищу здатність до регенерації.

Кількість і вигляд клітин та волокон, а також кількість і склад основної речовини в різних видів сполучної тканини відрізняються залежно від їхніх функцій. Розрізняють декілька видів сполучної тканини: кісткову, хрящову, жирову та ін. До сполучної тканини належать також кров та лімфа. Сполучна тканина утворює строму практично всіх органів.

Власне сполучна тканина складається з клітин (фібробластів) і міжклітинної речовини (волокна з білків колагену й еластину); її поділяють на пухку та щільну. Пухка сполучна тканина з’єднує шкіру зі структурами, які лежать під нею, укриває кровоносні судини та нерви. Щільна сполучна тканина утворює дерму, сухожилки, зв’язки.

Сполучна тканина зі спеціальними функціями представлена жировою тканиною та пігментними клітинами. Жирова тканина складається з клітин (ліпоцитів) і утворює жирові депо організму — підшкірну жирову клітковину, сальники. Пігментні клітини розсіяні в шкірі; вони містять пігмент меланін, який захищає організм від ультрафіолетового випромінювання.

Тверда сполучна тканина представлена кістковою та хрящовою тканинами, а рідка — кров’ю та лімфою.

Хрящова тканина складається із хрящових клітин (хондроцитів), які розміщуються по 2–3 серед основної речовини, що має консистенцію надзвичайно щільного гелю.

Кісткова тканина відрізняється особливою щільністю та особливими механічними властивостями; вона складається з кісткових клітин, замурованих у вапнисту міжклітинну речовину.

Нервова тканина

Нервова тканина здійснює зв’язок організму з оточуючим середовищем, сприйняття й перетворення подразників у нервовий імпульс та передачу його ефектору. Нервова тканина забезпечує взаємодію тканин, органів і систем організму та їх регуляцію.

Нервова тканина складається з нервових клітин (нейронів) і розміщених між ними допоміжних клітин. Нейрони здатні сприймати подразнення, перетворювати його на нервові імпульси й проводити їх до інших нейронів або певних органів. Кожний нейрон складається з тіла та відростків. У тілі розташоване ядро й інші органели. Відростки можуть бути двох типів. Довгий, розгалужений на кінці, має назву аксон. Довжина аксона може сягати десятків сантиметрів, а інколи до 1 м. Його функція — проведення нервового збудження від тіла нейрона. Переважно короткі, деревоподібно розгалужені відростки нейрона називають дендритами; ними нервове збудження проводиться до тіла нейрона. Нейрони до поділу не здатні. Розміщується нервова тканина переважно вздовж кровоносних судин.

Інша частина нервової тканини — це нейроглія. Вона складається з клітин, що оточують нейрони. Нейроглія виконує опорну функцію та функцію живлення (трофічну) для нейронів. Кількість клітин нейроглії приблизно в 10 разів перевищує кількість нейронів. Відростки нервових клітин і клітини нейроглії утворюють білу речовину головного й спинного мозку.

2.Зробіть висновок " Яку нову інформацію ти отримав?"

3.Складіть опорну схему "Види тканин організму людини".

4. Складіть кросворд за темою "тканини нашого організму".

Категорія: завдання для учнів 8 класу багатопрофільного ліцею м.Сєвєродонецьк | Додав: biolog
Переглядів: 348 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites